Лінія розривання

Автор коміксів і художник Дзеро, котрий уявляє свою підсвідомість в образі броненосця, згадує першу зустріч з подругою Аліче, коли їм було по 17 років.

Дзеро пригадує, що в 11 років деякий час був улюбленцем вчительки. Він мусить заїхати й підібрати Секко, але дорогою проколює колесо й не може його замінити.

Дзеро описує свій жахливий досвід у ролі дитячого репетитора, а також пояснює Сарі, чому він так одержимий пунктуальністю, доки вони чекають на Секко.

Дзеро прямує до Б’єлли. У потязі він згадує труднощі, які йому довелося пережити під час пошуків роботи, а також детально пояснює, як влаштовані «зони» в його квартирі.

Дзеро визнає, що не вміє підтримувати людей у скрутну хвилину й пригадує, як втішав Аліче після розставання. Його бентежить зустріч з колишньою ученицею.

У Б’єллі Дзеро намагається зрозуміти, як треба горювати, а Сара звинувачує його в егоїзмі. Згодом він дізнається приголомшливу таємницю, яка вибиває ґрунт з-під його ніг.